середа, 3 жовтня 2012 р.

Про перейменування, національну пам’ять та піцу

Нещодавно в моєму рідному Херсоні сталася невеличка подія – міська рада прийняла рішення про поверненню декотрим з херсонських вулиць історичних назв. Зокрема вже остаточно перейменували вулиці Леніна і Карла Маркса у Соборну і Потьомкінську відповідно. Подія, хоч і приємна, але, треба визнати, малозначуща. І для мене особисто, і для інших херсонців змін на краще це перейменування не принесе.
   Та спонукало мене зробити цей допис дещо інше, а саме коментарі під новиною. Більшість цікавилась: «Кому ето всьо нужно?» або «Зачем ето надо било дєлать?». Сперечатись з такими людьми і тим більше щось їм пояснювати, особисто я не бачу сенсу, тому і не вступав в полеміку. І як виявилось правильно зробив, бо вся, так би мовити, дискусія завершилась … Як ви думаєте чим? Питанням де піца найсмачніша. Для не херсонців, певно треба пояснити, що на вулиці Соборній (в минулому Леніна) у нас розташований вельми популярний заклад, який так і називається – «Піца». Аби якось його ідентифікувати ми називали його «піцерія на Леніна». Дехто побачив суттєву проблему у тому, що тепер доведеться казати «піцерія на Соборній».
   Але то таке. Я ж хочу пояснити, чому це дійсно важливо. Переважно це роблю для тих, хто не побачив комічності переходу дискусії від перейменування до піци. По-перше, людина без історії немає майбутнього. Це не я, до речі, вигадав. Ми маємо пам’ятати наше минуле, і ми маємо пам’ятати, що історія нашого міста і, тим більше, країни почалася не 1917 року, як зараз нам намагаються пояснити, а набагато раніше. І ми, як представники нації, носії традиції, мови, звичаїв, просто зобов’язані повернути наші УКРАЇНСЬКІ традиції. Тому ми маємо відзначати УКРАЇНСЬКІ, а не совєтьські свята, ми маємо вивчати УКРАЇНСЬКУ, а не совєтьську історію, поважати УКРАЇНСЬКИХ, а не совєтьських героїв. Повернення вулицям їх історичних назв – це перший, маленький крок до українськості від совєтьськості. І навіть така дрібничка в нашому наскрізь просовєтізованому Херсоні дуже, на мій погляд, важлива.

Слава Україні! Героям Слава!


-->

4 коментарі:

  1. А как по мне, так история украинская история длинная и запутанная, ведь она была и частью СССР, так и есть САМОСТОЯТЕЛЬНЫМ государством. Историю нашей страны переписывали неоднократно. А то что улицы переименовываю, так это называется "при деле".

    ВідповістиВидалити
  2. И после чего Артем стал таким Националистом, вырос в русскоязычном обществе, а он как шпарит на национальной мове. что же так повлияло на автора, твоя страна о тебе сильно заботится (космические налоги, цена на коммунальные услуги, или дает зарабатывать по чистому).

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Країна і держава - трішечки різні речі. Ця держава, в якій мене змушує жити теперішня влада, мені, м’яко кажучи, недовподоби. А не любити свою країну, це майже те саме, що не любити свою матір. Розуміння цього приходить незалежно від мови, якою спілкуються оточуючі.

      Видалити
  3. лозунг попахивает УПА, или я опять попутал яйца с божим даром?

    ВідповістиВидалити